Пане президенте, як би Ви охарактеризували процес підготовки Польщі до Євро-2012?
Те, що Варшава, Гданськ, Вроцлав і Познань готуються до турніру не на словах, а на ділі, видно "неозброєним оком". Спорудження спортивних арен відбувається згідно з графіком, а у польській столиці навіть випереджає його. Активно тривають роботи з підготовки аеропортів у Вроцлаві та Гданську. Після завершення будівництва нових готелів у Польщі буде достатньо місць для прийому вболівальників. Впевнений, міста зроблять усе, аби на рівні прийняти Євро-2012.

Іншими словами, Ви не бачите жодних проблем?
Великих не бачу, оскільки пануюча у світі криза меншою мірою стосується польської економіки. Наразі Польща має позитивну динаміку росту ВВП (на кінець 2009 року прогнозують 0,7 відсотка росту ВВП у Польщі). Це сприяє тому, що міста не мають проблем із коштами на реалізацію програм підготовки до чемпіонату. Сподіваюся, що якихось значних "спотикань" на шляху до Євро-2012 у чотирьох польських міст не буде.

Чи виділив президент УЄФА Мішель Платіні під час нещодавнього відвідання Польщі якесь місто у кращий бік?
Ні, всі міста показали себе максимально позитивно. Зрештою, ми мали непросту ситуацію: шість польських міст-кандидатів до Євро-2012 (разом із резервними Краковом та Хожувом) відповідали визначеним критеріям УЄФА. Не приховую, що найкращим із них був Краків, однак він не мав підписаної з УЄФА угоди. Коли б якесь місто з основної четвірки мало проблеми з підготовкою, то, напевно, Краків сьогодні був би серед організаторів турніру. Оскільки усі міста увійшли у визначений УЄФА рейтинг, то не було підстав, щоб якесь з них випало з визначеного переліку.

Дехто у Польщі вважає, що Краків та Хожув не повинні припиняти підготовку до Євро-2012...?
Існує джентльменська угода між мною та президентом Федерації футболу України Григорієм Суркісом, згідно з якою ми разом боремося за формат проведення чемпіонату 4:4. Думаю, що Україна впорається і три міста (Львів, Харків, Донецьк) приєднаються до Києва. Знаю, що у них відбувається значний поступ. Активною підготовкою Харків замінив Дніпропетровськ, який мав угоду з УЄФА.

Незабаром у Донецьку здадуть в експлуатацію новий стадіон, що також є позитивним фактором.
Я вболіваю за своїх друзів з України, щоб ваші міста впоралися із завданнями і турнір відбувався у чотирьох українських та чотирьох польських містах. Однак, ані я, ані пан Суркіс не маємо жодного впливу на остаточне рішення УЄФА з цього приводу. Звичайно, існують різного роду плітки, і в Польщі деякі безвідповідальні люди говорять про Краків та Хожув як можливих організаторів Євро-2012. Я думаю, що перелік польських міст уже закритий, тому не спекулюватиму на цю тему. Рішення прийматиметься у грудні і переконаний, що всі українські міста-кандидати прийматимуть матчі чемпіонату.

Нещодавно в Донецьку завершився молодіжний чемпіонат Європи з футболу. Як Ви оцінюєте рівень його організації та чи сприятиме це підвищенню позитивного іміджу України як надійного і передбачуваного партнера у підготовці до ЧЄ-2012?
Проведення фінальної частини молодіжного чемпіонату Європи (U19) і Євро-2012 - це дві цілком різні за масштабами події. Вимоги, що їх висуває УЄФА до майбутнього турніру, є незрівнянно вищими, оскільки за подіями чемпіонату 2012 року спостерігатиме весь світ. Під час чемпіонату відбуватиметься популяризація міст-учасників Євро-2012, реалізовуватимуться значні бізнес-проекти, що принесе чималі дивіденди УЄФА, Польщі, Україні та, звичайно, федераціям футболу обох країн. Але попри те, хочу відзначити, що проведення молодіжного чемпіонату Європи у Донецьку дійсно сприяє формуванню позитивного іміджу України та її надійності у контексті підготовки до Євро-2012.

Останнім часом у польських ЗМІ з'являється інформація про те, що від проведення Євро-2012 значні фінансові прибутки отримає лише УЄФА, а Польща й Україна не матимуть фінансових дивідендів. Яка Ваша думка з цього приводу?
Євро-2012 - це велика і водночас найдешевша реклама наших країн у світі. Крім того, в результаті підготовки до чемпіонату в Україні та Польщі будуть збудовані нові аеропорти, стадіони, створена транспортна інфраструктура, це все залишиться після турніру і служитиме нашим народам у найближчі 40-50 років. Тут не йдеться лише про гроші. Потрібно зробити все, щоб сотні тисяч уболівальників, які приїдуть на футбольні баталії в Україну та Польщу, повернулися сюди і після чемпіонату, розповіли своїм знайомим і близьким про те, що варто відвідати наші країни, оскільки вони мають багату культуру, давню історію, безліч чудових місць для відпочинку. Інвестиції в Євро-2012 - це внесок у майбутнє, це величезна популяризація країни. Те, що сьогодні багато країн виборюють право приймати у себе чемпіонат, є цьому додатковим свідченням.

У лютому 2010 року у Варшаві відбудеться жеребкування відбіркових груп до Євро-2012. Як правило, до участі в цьому заході залучаються відомі "зірки" спорту, політики тощо. Хто, крім лідера "Солідарності" Лєха Валенси, може потрапити до цього переліку?
На сьогодні ми з українською стороною ще не вирішили, кого запрошувати, але в наших країнах є широка плеяда відомих постатей. Пригадайте, коли ми боролися за отримання права проводити Євро-2012, значною у цьому була і роль наших відомих у світі спортсменів. Зокрема, у Кардіфі (Уельс, де обрано Україну та Польщу як господарів ЧЄ-2012) був присутній українець Віталій Кличко. Тому, думаю, не матимемо проблем у виборі учасників на проведення жеребкування відбіркового турніру. Можу підтвердити, що має бути Лєх Валенса, який, до речі, є великим прихильником проведення Євро-2012 в Україні та Польщі. Під час нещодавнього відвідання Гданська Мішель Платіні особисто запросив колишнього польського президента взяти участь в урочистій події.

Як триває співпраця між федераціями футболу України та Польщі у питанні підготовки до Євро-2012?
Мій заступник, директор турніру "Євро-2012 Польща" Адам Олькович постійно перебуває у безпосередньому контакті зі своїм українським колегою Маркіяном Лубківським. Однак, якщо у цьому є необхідність, ми завжди можемо поговорити по "гарячій лінії" з президентом ФФУ Григорієм Суркісом. Кожна з країн має свої завдання у підготовці до турніру, але маємо і спільні, зокрема щодо прикордонних переходів під час проведення Євро-2012. Не уявляю собі ситуації, щоб під час турніру хтось міг простояти 16 годин на польсько-українському кордоні. Розв'язання цієї проблеми є важливим елементом успішності чемпіонату, і має відбутися до його початку.

Нещодавно футбольна збірна Польщі перебувала на зборах у ПАР. Як Ви оцінюєте підготовку цієї африканської країни до проведення Чемпіонату світу з футболу 2010 року?
У країні будується багато нових стадіонів, створюється інфраструктура. Думаю, найбільшою проблемою у них буде гарантування безпеки вболівальників. Але сподіваюся, що місцева влада впорається з цим.

Як Ви прокоментуєте проведення антикорупційного розслідування навколо польського футболу? Чи цей процес буде тривалим?
Антикорупційне розслідування стосується 2003-2004 років, і не розповсюджуватиметься на подальші роки. У цій справі затримано вже понад 200 осіб, причому провина більшої половини з них документально не підтверджена і грунтується лише на усних звинуваченнях. Така кількість осіб не видаватиметься надзвичайно великою, якщо брати до уваги, що "футбольна сім'я" у Польщі нараховує близько 800 тис. чоловік. Для прикладу можу навести факт, що впродовж минулого року близько 2,5 тис. польських поліцейських звільнено з роботи за хабарі, однак ніхто не робить з цього проблему.

У своєму житті Ви були футболістом, тренером, політиком, сьогодні - президент польської федерації футболу. Яка з цих професій видалася Вам найвідповідальнішою?
Озираючись на своє життя, хочу сказати, що я нічого не прагнув би змінити в ньому. Я завжди дотримувався принципу: якщо людина не працює над собою постійно - вона деградує. Тому я ціле життя навчаюсь чомусь новому.

Думаю, що найлегше було бути футболістом, оскільки на полі ти сам вирішуєш і сам відповідаєш за це. Пізніше я був на більш відповідальних посадах, де часто потрібно було приймати непрості рішення. Кожна з моїх професій мала свої позитивні та негативні сторони. Однак, що б я не робив, у житті я максималіст і завжди прагну лише до перемоги.