На відміну від національної збірної, наша молодіжка у турок виграла, і перемогла на турнірі пам'яті Лобановського. Єдиний м'яч у фіналі провів Микола Морозюк. - Якщо чесно, мені здавалося, що збірна Туреччини гратиме набагато потужніше. За останні роки ми дуже часто зустрічалися з цією командою, і знаємо, що поєдинки з нею традиційно виходять дуже важкими і напруженими. Тому тренери настроювали нас відповідним чином. Нелегко нам довелося лише наприкінці, за рахунку 1:0, коли віддали суперникові ініціативу, м'яч і центр поля. Не сказав би, що підсіли фізично, просто довелося тактично перебудовуватися. - Капітанська пов'язка додала впевненості? Які були емоції, коли дізнався, що будеш капітаном збірної? - Я чекав цього. Коли тобі довіряють капітанську пов'язку, це завжди додатковий стимул, ти повинен бути лідером і вести за собою команду, підказувати партнерам на полі. Адже капітан - це помічник головного тренера. Думаю, я справився, і надалі постараюся не підводити хлопців і тренерський штаб. - За рахунок чого, на твій погляд, вдалося добитися в турнірі першої перемоги за чотири роки? Адже часу на підготовку було небагато. - Так, дійсно, тим більше хлопці приїхали в різному фізичному стані. Саме тому збалансувати склад і привести всіх в оптимальну форму було нелегко. Але, думаю, у нас все вийшло. Сьогодні хлопці вийшли на поле з більшим бажанням, ніж вчора, і також добилися позитивного результату, що дозволило нам підняти Кубок Лобановського над головою. Всі щасливі. - У збірній виступає велика кількість динамівців - як нинішніх, так колишніх. Взаєморозуміння, якого ви досягли, граючи довгі роки разом, допомагає в збірній? - Я дійсно дуже довгий час грав з Ярмоленком, Лисенком та іншими хлопцями. І, не дивлячись на те, що зараз ми виступаємо за різні команди, коли збираємося в збірній, наші взаємозв'язки налагоджуються. Навіть на тренуваннях ми розуміємо один одного з півслова. Думаю, це має велике значення, але не сказав би, що ми добиваємося успіху тільки завдяки цьому. Ми це робимо всією командою і всім колективом, і з кожною грою розуміємо один одного все краще і краще. - Ти не так часто забиваєш м'ячі. Кому присвячуєш свій сьогоднішній гол? - Забитий м'яч і перемогу хочу присвятити гравцеві і капітанові нашої команди, якого, на жаль більше немає з нами, - Максиму Пашаєву. Якби мені довелося говорити після церемонії нагородження, я б обов'язково про це сказав. - Вже найближчим часом тобі потрібно повертатися в розташування "Оболоні" і приступати до тренувань. Не важко грати в такому режимі? - Думаю, тренер "Оболоні" дасть нам час відпочити, відновитися і набратися сил. Адже наступна гра прем'єр-ліги проти "Дніпра" у нас 22-го серпня.
|